Калашникова

Використання зарубіжного досвіду управління міською інфраструктурою в містах України

Х.І.Калашникова

Харківська національна академія міського господарства

ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ МІСЬКОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ В МІСТАХ УКРАЇНИ

Досліджено сучасні проблеми управління інфраструктурою міста на прикладі зарубіжних країн. Проведено пошук шляхів їх рішення. Запропоновано механізм управління інфраструктурою великого міста.

Ключові слова: Місто, інфраструктура, управління, міське господарство, система життєзабезпечення міста, міський господарський комплекс, житлово-комунальне господарство.

Табл. 1. Рис. 1. Літ. 12.

К.И.Калашникова

Харьковская национальная академия городского хозяйства

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА УПРАВЛЕНИЯ ГОРОДСКОЙ ИНФРАСТРУКТУРОЙ В ГОРОДАХ УКРАИНЫ

Исследовано современные проблемы управления инфраструктурой города на примере зарубежных стран. Проведен поиск путей их решения. Предложен механизм управления инфраструктурой большого города.

Ключевые слова: Город, инфраструктура, управление, городское хозяйство, система жизнеобеспечения города, городской хозяйственный комплекс, жилищно-комунальное хозяйство.

K.I.Kalashnikova

Kharkiv national academy of municipal economy

THE USE OF FOREIGN EXPERIENCE OF MANAGEMENT CITY INFRASTRUCTURE IS IN CITIES OF UKRAINE

The modern problems of management the infrastructure of city are investigational on the example of foreign countries. The search of ways of their decision is conducted. The mechanism of management the infrastructure of city is offered.

Key words: City, infrastructure, management, municipal economy, system of life-support of city, city economic complex, housing and utilities economy.

Постановка проблеми. Сучасний стан господарської інфраструктури великих міст України не відповідає світовому рівню. Наявні теоретичні дослідження інфраструктури великих міст характеризується неповнотою щодо моделювання й оптимізації системи життєзабезпечення, а також слабкістю практичних рекомендацій з їх функціонування. У сучасних соціально-економічних умовах розробка методології ефективності надання житлово-комунальних послуг, на думку вчених О. Димченко [4], В. Бабаєва[5], С.Богачева[6], О.Карлової [8], О.Тищенка [11] є актуальною. Дослідження закордонного досвіду реформування міського господарства та інфраструктурних об'єктів набуває особливого значення при формуванням ефективних систем управління житлово-комунальним господарством, що є невід’ємною частиною інфраструктури міста.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Представники різних шкіл регіоналістики займаються дослідженнями питань розвитку інфраструктури міст.Саме мегаполіси, вважає Тищенко О.М., надають людині найбільш привабливі соціальні перспективи і можливості власного розвитку. Вони здатні більш-менш пристойно, з найменшими втратами виходити з кризового стану та відносно швидко пристосовуватися до нових умов соціального простору. Тому життя міської громади і сталий розвиток великого міста у будь-якій країні неможливо уявити без сучасного міського господарства. [8]

На думку Димченко О.В., успіхи розвитку житлово-комунального господарства в кожній країні досягалися різними шляхами, методами, моделювались в залежності від стану економіки, культури виробництва, соціального устрою та інших впливових факторів. [4] На сьогоднішній день основні напрямки ринкової трансформації в господарського комплексах міст Харківської області, а їх на обліку 17 од., базуються на відповідних положеннях Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. [9]

Невирішені раніше частини проблеми. Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" виконаний не в повному обсязі. [2] Про відсутність реальних зрушень та зволікання з належною реалізацією житлово-комунальної реформи яскраво свідчить статистика. Станом на 1 лютого 2011 р. кредиторська заборгованість галузі складає 18 млрд. грн., а дебіторська заборгованість - 11,8 млрд. грн.,основна частина припадає на заборгованість за енергоносії - 11 млрд. грн., у тому числі за газ - 9,1 млрд. грн. За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, підприємства галузі в 2010 р. отримали збитки у розмірі 3,4 млрд. грн. без урахування "Київводоканалу" і "Київенерго". Найбільші збитки - у підприємств ТКЕ (2,163 млрд. грн.), та водопровідно-каналізаційного господарства (652 млн. грн.). У розрізі регіонів, найбільші збитки виникли у підприємств Харківської (126,4 млн. грн.), Київській (57,7 млн. грн.), Луганської (55,6 млн. грн.), Дніпропетровській (51 млн. грн.) і Донецької (42,6 млн. грн.) областей. Найменше - Рівненської (4,8 млн. грн.), Сумській (5,5 млн. грн.), Житомирській (6,5 млн. грн.) областей. Збитки підприємств галузі житлово-комунального господарства у I півріччі 2010 р. становили 968 млн. грн., збільшившись на 14,5% відносно аналогічного періоду минулого року. Дебіторська заборгованість підприємств галузі становила 12,2 млрд. грн., а кредиторська - 13 млрд. грн. у 2010 році. [12]

Вирішення цього питання потребує удосконалення підходів до фінансування галузі, додержання ефективного використання бюджетних коштів під час реалізації державної політики, розроблення ефективних механізмів залучення позабюджетних коштів, зокрема коштів міжнародних фінансових установ та донорських організацій, для формування якісного нового житлового фонду і реформування житлово-комунального господарства в рамках розвитку публічно-приватного партнерства. [1]

Метою дослідження є визначення актуальних проблем управління інфраструктурою міста на досвіді зарубіжних країн та пошук шляхів їх рішення.

Основні результати дослідження. У Східній Германії до проведення реформування галузі житлово-комунального господарства ціни на житлово-комунальні послуги формувались державою і десятиріччями залишались на одному рівні. [4] Таке ціноутворення не дозволяло підтримувати на належному рівні активну інноваційно-інвестиційну діяльність і виділяти достатньо коштів на модернізацію комунальної інфраструктури. В результаті з'явились наступні передумови реформування житлово-комунального господарства: зростання втрат ресурсів, відсутність інформації про технічний стан інфраструктури, недосконала система тарифного ціноутворення, яка не дозволяла прозоро аналізувати витрати. Основними засадами реформи було встановлення системи ефективного муніципального самоврядування. Для цього було необхідно: демонополізувати і акціонувати надавачів послуг, налагодити організаційно-економічні механізми втілення інновацій саме з метою модернізації комунальної інфраструктури. З колишніх житлових «агентств» були створені міські житлові підприємства. Загострилася проблема економії енергоресурсів. Виникли перші банки сприяння розвитку житлово-комунального господарства, які підключили під державні гарантії свої кошти в ремонт квартир - утеплення, і вже це дало ефект економії коштів: у платежах відбулося зниження з 2,10 ДМ Ум² до 1,00 ДМ Ум² площі житла. На перехід до нового рівня економічного стану та надання послуг Германії знадобилось 10-12 років.

У США знайшла розвиток інша модель, там існує федеральний і муніципальний уряди. Федеральний уряд приймає загальні стандарти якості, безпеки, енергоспоживання та праці. Вони встановлюються федеральним законом і мають впроваджуватися кожним окремим штатом. На місцевому рівні муніципальні органи влади створюють комунальні підприємства, які мають муніципальну або приватну форму власності, працюють за контрактом з муніципалітетом, і діяльність яких є фінансово незалежною. При визначенні тарифів на комунальні послуги в США використовується два основних підходи. Перший підхід передбачає визначення тарифної плати у вигляді фіксованої і змінної частини. Інший підхід передбачає визначення тарифної плати за приєднання та за вартість виробництва і надання послуг. [4]

Польща почала проведення тарифної реформи у галузі водопровідно- каналізаційного господарства з реструктуризації комунальних підприємств у самоокупні організації, діяльність яких регулювалася б органами місцевого самоврядування, і які б надавали свої послуги за ціною, що повністю покриває вартість виробництва та надання послуг. [8]

Проблема інвестицій і кредитів, як заявляють адміністратори й фахівці теж має своє рішення. Закордонні банки в Європі досить охоче займаються кредитуванням житлово-комунального господарства. Згідно їхнього досвіду, житлово-комунального господарства України також формує свої відносини з Ощадбанком і Укрексімбанком, хоча ділові програми остаточно не затверджені.

Таблиця 1

Рівень життя населення міст різних країн в 2010 році, %.

	Інфраструктура	Прожитковий мінімум	Економіка	Загальний показник якості життя
Германія	96	41	79	81
США	100	56	67	78
Польща	64	51	52	71
Україна	60	49	42	62

*Розроблено за [3]

Між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку в 2008 р. було підписано Угоду про позику в рамках проекту «Розвиток міської інфраструктури». [4] Метою Проекту спрямований на підвищення якості і надійності надання послуг комунальними підприємствами шляхом низки інституційних вдосконалень та реабілітації систем водопостачання, водовідведення та утилізації твердих відходів, а також поліпшення екологічної ситуації. Його учасниками є 15 комунальних підприємств (водоканалів). Це перший проект Світового Банку в Україні, бенефіціарами якого одночасно є така значна кількість підприємств з різних регіонів. На період дослідження, Проект реалізується шляхом відбору та подальшої фінансової підтримки найбільш актуальних інвестиційних проектів у сфері водопостачання, водовідведення та утилізації твердих побутових відходів. Він здійснюється за рахунок позики Світового банку на умовах 100-відсоткового кредитування. На кінець 2010 року українською стороною здійснено вибірку коштів у сумі 10,1 млн. дол. США (7,2 % від суми позики), на 22 млн. дол. США укладено договорів (16% від суми позики), ініційовано закупівель на 62 млн. дол. США (44% від суми позики).

Характеристика механізму управління та функціонування міста, підкреслює взаємозв'язок соціальних і економічних чинників, виділяє міжрегіональні і внутрішні зв'язки, характерні для міста як відкритої соціально-економічної системи. Тому необхідно в комплексі враховувати вплив соціологічних і економічних законів, що пояснюють основний системо утворюючий зв'язок — спосіб життя населення з рівнем загального розвитку міста. Визначимо спосіб життя населення як комплексну характеристику міських процесів, направлених на всебічне задоволення матеріальних, духовних, соціальних потреб і запитів населення. Використовуючи теорію основного циклу управління системами, запропоновану Дж. Гигом [7] та враховуючидосвід вище зазначених країн звернемося до механізму управління містом, яку можна наглядно представити на схемі механізму управління інфраструктурою сучасного міста (рис. 1).

На схемі пропонується відображення механізму управління містом, де основним показником ефективності є чіткий розподіл функцій між взаємодіючими елементами. Управляючою системою в цій схемі є адміністративно управлінська підсистема міста.

Керований процес (керована система) відображає процес функціонування міста і складається з сукупності елементів, що взаємодіють на основі розглянутих раніше законів і закономірностей. У результаті функціонування місто здійснює задоволення потреб населення, що і є виходом у наведеній системі.

Рис. 1. Механізм управління інфраструктурою сучасного міста

Розроблено за [8]

Висновки. Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки:

Розвиток і вдосконалення систем управління інфраструктури міста включає дослідження з питань соціально-економічних особливостей міського господарства, його реформування, формування ринкових механізмів функціонування й розвитку, нові підходи та принципи формування цінової і тарифної політики та теоретичні основи управління господарством міського комплексу. Сучасний стан елементів інфраструктури міст потребує активізації інноваційно-інвестиційної складової розвитку і додаткової бюджетної підтримки та змін в законодавстві для надання більшої самостійності.

Література:

Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Документ 1869-15, остання редакцiя вiд 11.07.2009. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Закон України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки". /ВР України. Закон от 24.06.2004 № 1869-IV.
Закон «Про стимулювання розвитку регіонів»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Житлово-комунальне господарство в реформаційному процесі: аналіз, проектування, управління: Монографія/О.В. Димченко; Харків, ХНАМГ, 2009. – 356 с.
Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія.-Х.: Видавництво ХарРІ НАДУ, 2004.-188 с.
Богачев С.В. Проблемы теории и практики развития городской хозяйственной системы: Монография / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 381 с.
Дж. Ван Гиг. Прикладная общая теория систем/ Пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 625 с.
Карлова О.А. Теорія і практика розвитку інфраструктури міста: Монографія. – Харків: Вид. «ФОРТ», 2010. – 280 с.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21.07.2006 р. №1001[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2010 року: Монографія. - Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с.
Тищенко О.М. Реформування житлово-комунального господарства: теорія, практика, перспективи: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 368с.
[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rbc.ua

Соціально-економічний розвиток інфраструктури міст Харківського регіону

УДК 911.375

Калашнікова Х. І.

аспірант кафедри менеджменту та маркетингу в міському господарстві

Харківська національна академія міського господарства

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ

Постановка проблеми.Існуючий стан інфраструктури міст Харківського регіону свідчить, що більшості з них останні десять існує та не вирішена проблема оновлення основних фондів, реконструкції інженерних мереж. Застаріле обладнання не відповідає сучасним технологічним, економічним та екологічним вимогам. Підприємства характеризується підвищеною ресурсоємністю й екологічною небезпекою. Матеріальна база інфраструктурних об'єктів, особливо в старих районах міст, не відповідає технічним вимогам і відстає від європейських стандартів. Міські фонди і інфраструктура, в умовах несвоєчасного обслуговування і відсутності профілактичного ремонту, схильні до аварій та техногенних катастроф.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичне висвітлення проблем соціально-економічного розвитку інфраструктури міст зроблено провідними зарубіжними і вітчизняними вченими: Бабаєвим В.М., Богачевим С.В., Бубенком П.Т., Карловою О.А., Мельниковою М.В., Тищенком О.М., та іншими представниками різних наукових шкіл України та світу [1,2,3,6,7,14].

На думку Карлової О.А. та Мельникової М.В. інфраструктура міста має складну багаторівневу структуру, і управління якою направлене на забезпечення результативного використання наявних місцевих ресурсів на основі відповідних методів господарювання для вирішення завдань соціально-економічного розвитку і підвищення якості життя населення. [6,7]

Постановка завдання. Метою статті є дослідження сучасних проблем соціально-економічного розвитку інфраструктури міст Харківського регіону та визначення окремих шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження.Протягом останніх років економіка України, а тим паче Харківської області демонструє доволі значні темпи соціально-економічного зростання. Попри позитивні наслідки, що проявляються у підвищенні добробуту населення, активізації матеріального виробництва та інших секторів господарського комплексу, можна побачити й деякі особливі результати соціально-економічних змін інфраструктури міст. У таблиці 1 представлені основні соціально-економічні показники Харківського регіону на період 2009-2010 рр. (у розрахунку на одну особу, грн.).

Таблиця 1

Основні соціально-економічними показники Харківського регіону[11]

Показники	Од. вим.	2009 рік	2010 рік	Темпи зміни, %
Кількість населення	чол.	2775721	2755108	99,25
Валовий регіональний продукт	грн.	21228	-	-
Обсяг промислової продукції	грн.	16043,5	19028,6	118,61
Продукція сільського господарства	грн.	1793,9	1601,8	89,29
Обсяг наукових і науково-технічних робіт	грн.	507,6	640,8	126,24
Роздрібний товарооборот	грн.	5755,7	6823,4	118,55
Інвестиції в основний капітал	грн.	2995,6	2650,1	88,46
Прямі іноземні інвестиції	грн.	34,3	10,2	29,73
Обсяг експорту товарів	дол. США	470,9	520,1	110,44
Обсяг імпорту товарів	дол. США	522,7	665,7	127,35
Грошові доходи населення	грн.	19641,4	24455,3	124,51
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників	грн.	1804	2060	114,19
Рівень зареєстрованого безробіття	%	1,8	1,9	105,55

Кількість населення Харківського регіону за аналізований період зменшилось на 0,75%. Порівняно з минулим роком обсяг природного скорочення збільшився на 544 особи, або з 5,5 до 5,7 осіб на 1000 населення. Скорочення спостерігалось у Харкові та всіх міськрадах і районах області. Причинами зменшення чисельності населення можуть бути перевищення значення показника смертності людей над показником народження дітей. Безробіття, низькооплачувана робота, проблеми забезпечення житлом, кваліфікованою медичною допомогою зумовлюють те, що сім'ї не планують народжувати багато дітей. Виїзд за межі регіону населення також зумовлюють зменшення кількості жителів.

У 2010р. темпи зміни промислової продукції, у розрахунку на одну особу, порівняно з попереднім роком становив 118,61%. У добувній промисловості індекс промислової продукції склав 100,4%. За 2010 р. видобуто 157,7 тис.т газового конденсату, що на 5,9% менше, ніж у 2009р. Видобуток природного газу збільшився на 0,3% та становив 8,8 млрд.м³. У переробній промисловості випуск продукції зріс на 4,1%. У легкій промисловості індекс промислового виробництва склав 112,8%. В обробленні деревини та виробництві виробів із неї (крім меблів) обсяги продукції зросли на 23,6%, у тому числі у виробництвах: дерев’яної тари – на 6,6%, фанери, плит, панелей, шпону – на 24,2%. У хімічній і нафтохімічній промисловості індекс промислового виробництва за 2010р. становив 104,9%, у тому числі: у виробництві основної хімічної продукції – 119,7%, фармацевтичному виробництві– 107,7%, виробництві гумових і пластмасових виробів – 110,8%.

Обсяг виробництва валової продукції сільського господарства області за 2010р. (у розрахунку на одну особу) порівняно з минулим роком скоротився на 10,71%. Виробництво продукції рослинництва зменшилося на 21,4%, у т.ч. у аграрних підприємствах – на 24,9%, у господарствах населення – на 18,2%. У 2010р. усіма категоріями господарств одержано зернових та зернобобових культур 1,3 млн.т, або наполовину менше, ніж торік. Урожайність зернових культур скоротилася на 8 ц і склала 18,7 ц з 1 га, зібрана площа – на 28,5% і становила 677,5 тис.га.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника області (дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) у 2010р. становила 2060 грн. (проти 2205 грн. в цілому по Україні) та у 2,2 рази перевищила державні соціальні стандарти, що діяли у цьому періоді: мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум для працездатної особи (907 грн.). Порівняно з минулорічним показником заробітна плата збільшилась на 14,19%. Найвища заробітна плата була нарахована працівникам, які зайняті у фінансових установах та добуванням паливно-енергетичних корисних копалин (у 1,9–2,1 рази перевищувала середній показник по області).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України визначено державою, як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства, житлової політики та міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус). Специфічною особливістю інфраструктури міста є те, що житлово-комунальні об'єкти не створюють матеріальної продукції, а надають послуги. Але, це не підстава для того, щоб комунальне господарство класифікувати як невиробничу сферу, оскільки послуги надаються переважно підприємствам виробничої сфери. Спожиті цими підприємствами комунальні послуги збільшують вартість створеної виробничої продукції, оскільки сам процес надання послуг створює додаткову вартість. Зарахування комунальних підприємств до невиробничої сфери позбавляє можливості правильно визначати обсяг суспільного продукту та національного доходу, його розподіл, перерозподіл та використання, встановлювати правильні регіональні пропорції і визначати економічну ефективність суспільного виробництва.

У більшості комунальних підприємств процес виробництва співпадає з процесом реалізації продукції або послуг. Інакше кажучи, продукція комунальних підприємств переважно не може накопичуватися на складі і надається безпосередньо споживачам. Це зумовлює характерні особливості в організації, структурі та використанні оборотних засобів. Необхідність доставки продукції безпосередньо споживачам підвищує значення господарства мереж в основних фондах комунальних підприємств, потребує значних капітальних вкладень, а також великих витрат на утримання та капітальний ремонт мереж, споруд та трубопроводів.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» ( ВВР, 2004, N 47, ст.514 ) визначає житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил [5]. Розвиток та благоустрій кожного міста чи села здійснюється з урахуванням чисельності населення, його побутових потреб, санітарних та інших вимог. Чим більший населений пункт, чим щільніше його заселення, тим складніші завдання водозабезпечення, очистки, організації внутрішнього міського сполучення, санітарної охорони повітря, води, землі на його території, тим більше потрібно обладнання для його благоустрою та створення нормальних умов для життя населення і роботи підприємств, установ та організацій.

Адміністративно-територіальний устрій Харківської області на 01.01.2011: 27 районів, 17 міст, в тому числі 7 – обласного значення (Харків, Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв),
61 селище міського типу, 381 сільська рада, 1680 сільських населених пунктів. На рисунку 1 представлені обсяги послуг по містах обласного значення у 2010 році (у розрахунку на одну особу, грн.).

Рис. 1. Обсяги послуг по містах Харківського регіону[11]

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали в цілому на 13,8% за рахунок підвищення тарифів (у серпні) на природний газ на 50,1%, кам’яне вугілля – на 36,6%, цін на скраплений газ – на 26,4%, проживання у гуртожитках – на 8,7%, тарифів (у районах області) на каналізацію – на 8,3% і холоднуводу – на 3,5%, подорожчання утримання та ремонту житла на 5,6%. Різні товари та послуги подорожчали на 14,9%, внаслідок зростання вартості ритуальних послуг – на 65,9%, послуг перукарень на 14,8%, ювелірних виробів з золота – на 12,7%, товарів для особистого споживання – на 8,0%, послуг нотаріусів – на 4,3%. У сфері зв'язку (-9,2%) спостерігалося подешевшення окремих видів мобільних телефонів на 19,0%, послуг міжміського телефонного зв’язку – на 6,7% і телефонних апаратів – на 4,6%.[11]

Позитивного фінансового результату до оподаткування досягли 57,5% підприємств, загальний прибуток яких становив 7666,7 млн.грн. Значна частка прибуткових підприємств спостерігається серед підприємств освіти – 67,2%; сільського господарства, мисливства, лісового господарства – 66,6%; торгівельних підприємств – 60,6%. Серед промислових підприємств найбільша частка прибуткових підприємств спостерігається у переробній промисловості – 59,9%.

Рентабельність операційної діяльності підприємств в цілому по області у 2010р. становила 4,7%. У порівнянні з 2009р. вона збільшилась на 2,6 в.п. Найвищий рівень рентабельності – у підприємств сільського господарства, мисливства та лісового господарства – 17%, підприємств торгівлі – 5,8% та підприємств промисловості – 5,1%.

Частка підприємств, які отримали збиток у 2010р., склала по області 42,5% підприємств. Порівняно з минулим роком вона зменшилась на 0,4 в.п. Значна частка збиткових підприємств спостерігається серед підприємств транспорту та зв’язку – 49,9%; будівельних підприємств – 47,4%; підприємств, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям – 46,1%. У промисловому виді діяльності значна частка збиткових підприємств спостерігається у підприємств добувної промисловості – 54,2%.

Висновки з проведеного дослідження.Нерівномірність у доходах населення, невисокий ступінь переробки продукції, що експортується, повільний розвиток ринкових інститутів свідчить про невідповідну якість економічного зростання.

За результатами проведеного дослідження робимо висновок, що науково-методологічна база розвитку інфраструктури міст, як частини соціально-економічної системи регіону знаходиться в стадії формування. Для забезпечення виконання цілей і завдань державної політики розвитку регіонів необхідна розробка інформаційно-методичної бази міської інфраструктури. На думку автора, відсутність єдиної методики оцінки соціально-економічного стану інфраструктурних об'єктів зумовлює необхідність подальшого дослідження в цьому напрямку.

Бібліографічний список

Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: Монографія.-Х.: Видавництво ХарРІ НАДУ, 2004.-188 с.
Богачев С.В. Проблемы теории и практики развития городской хозяйственной системы: Монография / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. – 381 с.
Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. - Харків: НТУ "ХПІ", 2002. - 316 с.
Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Документ 1869-15, остання редакцiя вiд 11.07.2009. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Закон «Про житлово-комунальні послуги»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Карлова О.А. Теорія і практика розвитку інфраструктури міста: Монографія. – Харків: Вид. «ФОРТ», 2010. – 280 с.
Мельникова М.В. Методологічні підходи до розробки оргпроектів розвитку виробничо-господарських комплексів [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_1/Melnikova_111.htm
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21.07.2006 р. №1001[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
Програма науково-технічного та інноваційного розвитку регіону на період до 2015 року / В.С. Пономаренко, М.О. Кизим, П.Т. Бутенко та ін.. – Х., 2005. – 144 с.
Програма підвищення рівня та покращення якості життя Харківської області на період до 2015 року/ Є.П.Кушнарьов, В.С. Пономаренко, М.О. Кизим та ін.. – Х., 2004. – 263с.
Статистичний щорічник. Харківська область у 2010 році/За ред. О.С. Никифорова. Головне управління статистики у Харківській області. – Х., 2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uprstat.kharkov.ukrtel.net
Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року/ За ред.. Є.П. Кушнарьова. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004.- 448 с.
Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року: Монографія. - Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008.- 352 с.
Тищенко О.М. Реформування житлово-комунального господарства: теорія, практика, перспективи: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. – 368с.

Анотація

Дослідження сучасних проблем соціально-економічного розвитку інфраструктури міст Харківського регіону. Проведений розрахунок основних соціально-економічних показників розвитку інфраструктури міст області, показників обсягів послуг по містах обласного значення (у розрахунку на одну особу, грн.).

Ключові слова: Місто, інфраструктура, міське господарство, соціально-економічний розвиток, міський господарський комплекс, комунальне господарство, культура.

Аннотация

Исследование современных проблем социально-экономического развития инфраструктуры городов Харьковского региона. Проведенный расчет основных социально-экономических показателей развития инфраструктуры городов области, показателей объемов услуг, по городам областного значения (в расчете на одну особь, грн.).

Ключевые слова: Город, инфраструктура, городское хозяйство, социально-экономическое развитие, городской хозяйственный комплекс, коммунальное хозяйство, культура.

Annotation

Research of modern problems of socio-economic development of infrastructure of cities of the Kharkiv region. Conducted calculation of basic socio-economic indexes of development of infrastructure of cities of area, indexes of volume of services, on the cities of regional value (in a calculation on one person, Uah), indexes of financial results, from ordinary activity to taxation after the kinds of economic activity (taking into account banks) of area.

Keywords:City, infrastructure, municipal economy, socio-economic development, city economic complex, communal economy, culture.